Підкорення Ханаану тривало сім років. У кривавих битвах загинув тридцять один ханаанський цар і багато простого люду.
За винятком Єрусалима і кількох інших укріплених міст над морем та в горах, уся територія південних районів аж до Ваал-Гада в Ліванській долині опинилася під владою Ізраїля. Тепер Ісус Навін почав ділити Ханаан між окремими ізраїльськими племенами. їх було [...]
Єрусалимський цар Адоні-седек, глибоко вражений звісткою про боягузливу поведінку жителів Гаваона і побоюючись, що інші ханаанські міста можуть вчинити те саме, надумав суворо провчити їх. Він уклав спілку з царями Хеврона, Лахіса, Еглона та Іармуфа і на чолі об’єднаних збройних сил став під мурами міста, яке воліло жити в ганьбі, аніж мужньо боротися із загарбниками. [...]
Для мене особисто нібито й не існувало проблеми вибору нареченої. Ще до вступу в семінарію я дружив з Марією, дівчиною з рідного села, але через надмірне захоплення релігією на якийсь час розлучився з нею. Вже навчаючись у семінарії, знову почав зустрічатися з Марією, вважаючи її своєю нареченою. Листувався з нею, коли вона переїхала з [...]
Перш ніж бути посвяченим у сан, кандидат у священики, згідно з давнім православним звичаєм, має одружитися. Одруження — серйозна проблема, що гостро стоїть перед кожним семінаристом і студентом академії, який бажає стати священиком. З ким побратися? Віруючих дівчат мало, та й не кожна погодиться стати дружиною служителя культу. Невіруючу, котра не розумітиме і не [...]
Привертав увагу той факт, що серед професорсько-викладацького складу переважали «миряни», тобто світські особи. їх було десь утричі більше порівняно з наставниками в духовному сані. Як і в Одеській семінарії, викладачі духовної академії не вирізнялися надмірним благочестям. Візьмемо того ж Парійського. Будучи інспектором і викладачем патрології, він обіймав ще посаду церковного старости академічного храму. Вихованцям [...]
Після посвячення в сан священика мені належало пройти сорокаденну богослужбову практику. Та оскільки у той час в академії розпочалася екзаменаційна сесія, а особисто для мене — випускні екзамени, то начальство розпорядилося, щоб богослужбову практику я відбув уже після екзаменів.
З двадцятого червня випускники почали роз’їж-джатись по домівках та місцях призначення. До батьківських домівок від’їздили переважно [...]
Повернувшись з тої пам’ятної поїздки, я незабаром подав «прошеніє» висвятити мене в сан священика. День моєї хіротонії був призначений на 26 травня — розпал екзаменаційної сесії. Іспитів було більше десяти. Одночасно вчена рада академії на своїх засіданнях розглядала наші кандидатські твори, вислуховувала рецензії опонентів, присвоювала ступінь кандидатів богослов’я.
26 травня 1955 року в тому ж Никольському [...]
Далі все йде своїм ладом: навчання в академії, робота над курсовим твором, участь у богослужіннях при академічному храмі. А от і наближаються останні весняні пасхальні канікули. Аби набути самостійного досвіду, ми разом зі священиком Григорієм Лисенком попросили відрядити нас на село. Митрополит послав нас до села Ратчино Кінгісеппського району Ленінградської області.
Тут, у далекому північному селі, [...]
Останній навчальний рік в академії почався з вибору тем для кандидатських творів *. Список тем з усіх богословських дисциплін вивісили в коридорі на дошці наказів та оголошень. Серед тем були, наприклад, такі: «Символ виноградника в святому письмі», «Ієро-схимонах Макарій Оптинський та його значення в історії російського чернецтва», «Значення догмата боголюдськості Ісуса Христа для релігійно-морального життя [...]
Навчальний процес був чітко організований, цілеспрямований, і, я б сказав, «щільний». Лекції чергувалися з молитвами і богослужбовою практикою, теоретичне осмислення матеріалу проходило через практичне виконання належних обрядів, читань, співів. День з ранку до ночі був розписаний буквально по хвилинах. Безперечно, всі ці виховні заходи спрямовувалося на те, щоб обмежити спілкування студентів академії і вихованців [...]