Закінчивши практику, я одержав призначення у церкву Смоленської ікони божої матері, що на Васильєвському острові у Ленінграді. Настоятелем там був протоієрей Павло Тарасов. Коли про таке призначення дізнався мій керівник отець Костянтин, він, зітхаючи, сказав:
— Шкода, що потрапляєш під руку Тарасова. Він може зробити з тебе пияка, як і сам. Адже п’є не знаючи міри. [...]